Лободіна З.М.

Тернопільський державний економічний університет

Формування моделі фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я дітей в умовах ринкових трансформацій

Стан здоров'я населення є невід'ємною умовою життя суспільства і виступає в якості важливого фактора його соціально-економічного прогресу, оскільки в значній мірі впливає на трудовий і творчий потенціал людей, а, отже, зумовлює темпи і якість зростання економіки в цілому.

На тлі несприятливої демографічної ситуації, що зберігається в Україні, особливої значимості набуває створення умов для формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей, яке залежить від багатьох чинників (умови проживання, праці, екологічна ситуація і т.п.), серед яких особливе місце належить охороні здоров'я. Дана галузь повинна забезпечити збереження і поліпшення здоров'я дітей шляхом надання висококваліфікованої лікувально-профілактичної допомоги. Можливість виконання завдань, покладених на охорону здоров'я, в значній мірі визначається моделлю фінансування галузі, оскільки саме вона впливає на величину фінансових ресурсів, що спрямовуються на охорону здоров'я, та ступінь ефективності їх використання, а, відповідно, і на можливість задоволення потреб дітей в медичному обслуговуванні.

Розгляд практики організації фінансування охорони здоров'я в різних країнах дозволяє зробити висновок, що у формуванні фінансових ресурсів галузі беруть участь в більшій чи меншій мірі три сторони - держава, працівник, працедавець. Залежно від участі кожної сторони у фінансуванні заходів щодо охорони здоров'я можна виділити наступні моделі фінансового забезпечення даної галузі (рисунок 1).

Рисунок 1. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров'я.

Кожна із зазначених моделей фінансування охорони здоров’я не існує в чистому вигляді та має характерні ознаки, деякі з яких у залежності від конкретної ситуації та мети можна розглядати як переваги або недоліки. На думку експертів ВООЗ, реформи системи охорони здоров’я, які зараз проходять у країнах СНД, Болгарії, Угорщині, Польщі спрямовані на заміну бюджетної моделі на страхову. В Іспанії здійснюється перехід в зворотньому напрямку. У Великобританії бюджетна модель доповнюється ринковими елементами, а в Нідерландах та Франції – аналогічний процес проходить в рамках страхової моделі. Таким чином, спостерігаються загальні тенденції щодо спроб запровадження багатоканальних систем гнучкого фінансування охорони здоров’я.

В Україні основним джерелом фінансового забезпечення охорони здоров’я дітей виступають кошти державного та місцевих бюджетів. В умовах дефіциту бюджетних ресурсів кошти, що виділяються на потреби галузі, не дозволяють повністю задовольнити зростаючі потреби дітей в медичних послугах і забезпечити стійку соціально-демографічну ситуацію. Крім того, при бюджетній моделі фінансування охорони здоров’я величина фінансових ресурсів, що виділяються медичним установам, не залежить від кінцевих результатів їх діяльності, що не сприяє поліпшенню якості наданих медичних послуг. У зв'язку з цим особливо актуальною є розробка і запровадження такої моделі фінансування охорони здоров'я, яка дозволила б гарантувати фінансову стійкість галузі, підвищити якість та забезпечити доступність медичної допомоги дітям.

Для забезпечення реального фінансування закладів охорони здоров’я дітей в Україні доцільно запровадити бюджетно-страхову модель фінансування галузі, яка передбачає поєднання бюджетних коштів, коштів, які надходять від медичного страхування та платних медичних послуг. Експерти ВООЗ рекомендують країнам Східної Європи, в т.ч. і Україні, наступне співвідношення у фінансуванні охорони здоров’я: 60% - бюджети всіх рівнів, 30% - медичне страхування, 10% - платні послуги. Крім зміни кількісних пропорцій у формуванні фінансових ресурсів закладів охорони здоров’я дітей та розширенні їхніх джерел, актуальним є підвищення ефективності використання фінансових ресурсів та покращення результативності функціонування даних закладів.

На наш погляд, збільшення обсягів фінансування закладів охорони здоров’я дітей, удосконалення їхньої матеріально-технічної бази та розробка нових методів лікування дозволять покращити здоров’я дітей лише при сприятливих соціально-економічних та екологічних умовах життя дітей. Таким чином, в процесі реформуванні галузі охорони здоров’я доцільно застосовувати комплексний підхід, реалізація якого дозволить не тільки залучити додаткові фінансові ресурси в галузь, але і покращити здоров’я дітей, що є основною ціллю її діяльності та відповідатиме переходу охорони здоров'я до інтенсивного типу розвитку.